***
Мамо рідна, (бабусю) дорогенька,
Ти так стомилась, спочивай.
А коли станеш перед Богом,
Проси за нас, не забувай.
***
Твій вічний сон - Наш вічний сум
***
Любов і ніжність Віддаєм тобі,
А вічну пам'ять В серці залишаєм.
***
Рідний наш! Ти наче промінь сонця згас,
Де ж нам журбу свою і горе діти?
Вклоняються тобі невтішні жінка й діти
***
Буйно вітри не шуміть,
Нашого тата не будіть,
Нехай спить він вічним сном
Під оцим святим хрестом.
***
Ти вже далеко, вже тебе нема,
Як боляче усе це розуміти,
Але повір, в наших серцях
Ти будеш жити вічно.
***
Для нас весь час твоя зоря сіяла,
Коли ти згас, земля для нас бідніша стала.
***
Ще довго пожити на думці було,
Та буря зірвалась і сонце зайшло.
***
Хоч горю нашому не маж меж,
Ти вічно в пам'яті живеш.
***
Земле! Не тяготи його собою
Він так любив життя і дорожив тобою.
Завчасно сонечко його зайшло,
Як батька й мати, дай йому своє тепло.
***
Не має стільки капель в морі
І степ не має стільки роз
Щоб виплакати наше горе
Рясним дощем пекучих сліз.
***
В цей час, коли твій погляд згас
І серце перестало битись,
Настав для нас найважчий час,
І ми не зможем з втратою змиритись.
***
Ти пішов назавжди
У незвідану путь,
І ніколи, ніколи
Тебе не повернуть.
***
Весь вік трудився на землі,
Їй віддав себе сповна,
За труд важкий, за мозолі -
Хай буде пухом і вона.
***
Одною квіткою земля бідніша стала,
Одною зіркою - багатші небеса.
***
Погасли сонце і зірки,
Ніхто тобі вже не всміхнеться,
Пішов від нас ти назавжди,
А пам'ять вічна збережеться.
***
Найдорожчі не вмирають,
Вони лиш поруч з нами не живуть.
***
Схілившись стоїмо над твоєю могилою,
Горяча сльоза тече по щоці.
Як не хочеться вірити таточку милий,
Що в цій могилі знаходишся ти.
***
Твоє обірване життя затьмарило і наше
Рідний синку.
А тяжко ранені серця не будуть мати вже
Ніколи відпочинку.
***
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
Хай вітер у травах шепоче
Про долю твою і мою.
***
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті зберегти
За те, що всі осиротіли
За все, за все ти нас прости.
***
Як рано погасло життя,
Як скоро закрилися очі.
З тобою всі наші чуття.
Сумуємо щодня і щоночі.
***
Таке життя хороше й миле,
Усе вирує навкруги.
Лише тебе не має з нами,
І серце мліє від туги.
***
Була для нас ти пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе сумна нам і важко
І серце плаче кожен день.
***
Такої милої святої,
Такої доброї, як ти,
Такої щедрої, простої,
Нам вже ніколи не знайти...
***
Живою тебе уявити так легко,
Що в смерть твою повірити не можливо.
***
Ви - листочки не шуміть,
Маму нашу не будіть.
***
Любов до тебе рідний наш
Помре лиш з нами.
І наш сум і нашу біль
Не виразити словами.
***
Не виразити словами всього суму й печалі,
В серцях і пам'яті ти назавжди з нами.
***
Світла пам'ять про тебе,
Назавжди залишиться в наших серцях.
***
Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто пам'ятає і сумує.
***
До твоєї могили, стежка ніколи не заросте,
Рідний твій образ, завжди нас сюди приведе...
***
Любий татку наш,
Не довго жив ти з нами
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.
***
Ми прийдемо сюди,
Покладемо тут квіти,
Дуже важко, рідненька.
Нам без тебе прожити.
***
Пішла ти донечко від нас
В самому розквіті життя,
І в нашій пам'яті навіки
Тобі не буде забуття.
***
Ще жити багато На думці було,
І може прожив би, Та сонце зайшло...
***
Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ронять
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам'ять.
***
Неначе смерч в серцях пройшов
І стало нам самотньо дуже
Чому так рано відійшов
Дідусю, батьку, добрий друже?
І сонечко померкло вже для нас,
І радості ми вже не маєм,
Лиш часто згадуємо Вас,
Сумуєм, любимо і пам'ятаєм.
***
Як десь ти згас, пішов від нас,
З життям так рано розлучився,
Та знай, наш рідний, що в серцях
У нас повік ти залишився.
***
Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно, ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.
***
Ми стежку до Вас протоптали
Сльозами її полили.
Ми всі Вас дуже любили
Однак вберегти не змогли.
***
Не забудем тебе ніколи,
Пам'ять вічна у наших серцях,
Аллу гірко і важко до болю
Що тебе вже нема поміж нас.
***
Недолюбив ти, не домріяв,
Недоцінив красу життя.
Єдиний сину-гордість і надія
Чому немає вороття?
***
Ти в іншій світ пішов так рано,
Лиш тільки пам'ять про тебе жива
Вся наша туга і наша рана
Не вміститься в прості слова.
***
Як хочеться почути слово "тату"
І відгукнутися: "Діточки, я тут".
***
Душа не винесла тяжкої втрати,
За внучкою у вічність відійшла.
Ми завжди будемо Вас пам'ятати
Рідненька мамо і бабусю дорога.
***
Ви свого не досіяли поля,
Добра багато людям ще зробить могли,
Так гірко посміхнулася Вам доля
І ви так рано спочивать лягли.
***
Пройдуть, спливуть роки,
Над світом знов зійде зоря,
Та не загоїть тої рани,
Що принесла нам смерть твоя.
***
Ми дуже любимо тебе, наш сину
І віримо - в небеснім царстві ти живий.
Колись у вічності зустрінемось з тобою,
Лиш це вгамовує біль.
***
Життя - це мить,
А пам'ять - вічна.
***
Спустіться тихо на коліна
І сумно голову схилить.
Прийдіть до мене на могилу
Із світу звістку принесіть.
***
Вже не прийдеш, як то колись
Так звично, жвавою ходою,
У юні роки час спинивсь
Сумують рідні за тобою.
***
Горе наше не зміряти
І сльозами не змити,
Ми тебе, як живого,
Будем вічно любити.
***
Ти в нашій пам'яті жива,
Неначе пісня солов'їна.
Ніколи з серця не підеш,
Бо ти для нас одна - єдина.